Історія появи чопера. Сhopper

Старшина » Допомога! 911 » Історія появи чопера. Сhopper

Історія появи чопера. Сhopper

Автор :Starshina Дата : 11-09-2016, 20:07 Разділ :Допомога! 911 / Мото Історія комментарів : 0

Сhopper - не просто мотоцикл. Чоппер - це навіть не стиль і не культура. Чоппер - це дух. Дух Свободи, втілений в металі.

По завршенню з Другої Світової Війни американські солдати виявилися розчарованими в мотоциклах, які виробляли американські компанії Harley Davidson і Indian. Байки, на яких їм довелося покататися в Європі були легші, витонченіші і доставляли набагато більше задоволення при їзді.

Ці ветерани почали тусуватися з іншими колишніми солдатами, щоб знову пережити дух товариства, який вони відчули на війні. І мотоцикли стали невід'ємним атрибутом цієї «мужицької тусовки». Незабаром хлопці усвідомили, що їх мотоциклам потрібні зміни, які Harley не може їм надати.

Ці нові «байкери» (новий термін для тих часів) почали своє «чопперство», видаляючи або зменшуючи крила на своїх мотоциклах, що надавало їм більш крутий і витончений вид. Спочатку вони назвали ці нові мотоцикли «боббер». Байки продовжували еволюціонувати протягом 60-х і 70-х і поступово стали називатися «чоперами».

У 1969 році вийшов фільм «Easy Rider» ( «Безтурботний їздець»), який представив чопер погляду широкій громадськості. Цей фільм вперше наочно продемонстрував світові движуху крутих чоперів і «чоперобудівників», яку ми бачимо сьогодні. Люди хотіли собі чопер, але ніхто навколо не робив їх, тому людям довелося почати робити чопери самим.

Трохи зануримося в історію. Після великої депресії і тяжкої для мотовиробника конкурентної боротьби з дешевими автомобілями Ford'а в США залишилося три великих компанії, які виробляють мотоцикли. Це були Harley Davidson, Indian і Crocer. Причому, аж до Другої Світової Війни байки Crocer були практично неперевершеними в технічному плані. Але компанія не зуміла вчасно, що називається, «поквапитися» і не заручилася військовими контрактами, що призвело до її виходу з бізнесу після війни.

Конкурентна боротьба мотовиробника в тридцятих роках зробила популярними гонки на мотоциклах, в яких брали участь не професійні гонщики, а звичайні мотолюбителі, які виступали від власного імені або, в крайньому випадку, представляли якусь місцеву мотомайстерню. Тоді-то народ і став знімати з мотоциклів все зайве, щоб їздити не заважало.

Каліфорнійський боббер.

Велика частина гонок і інших мотоциклетних заходів проходила в Каліфорнії - їздити на байку там можна цілий рік. Це призвело до того, що в Каліфорнії в сорокових роках містилося найбільша кількість байків на душу населення. Частенько хлопцям, які брали участь в гонках, доводилося переміщатися між місцями їх проведення на тому ж апараті, на якому вони і ганяли. У зв'язку з цим, крім вичавлювання максимуму з двигуна, байки стали також підганяти і під шосейні умови. Це призвело до появи таких атрибутів, як наприклад високе кермо - ape hangers, - виявився дуже зручним на шосе. Воно більш рівномірно розподіляло навантаження на м'язи їздця і в цілому створювало більш комфортну посадку. Назва ape hangers, яке буквально можна перекласти як «мавпяча вішалка», явно натякає на те, що байкер з витягнутими на максимальну довжину руками злегка змахує на мавпу :)

Потім хтось із цих хлопців першим замінив переднє 16-дюймовий широке колесо на більш тонке 21-дюймовий, що допомогло в великій мірі поліпшити керованість мотоцикла.

У чималому ступені формування образу каліфорнійського боббер (попередника класичного чоппера) посприяла влада Каліфорнії, видавши закон про обов'язкові ручки для підтримки пасажирів. У середовищі власників бобберов мало кому хотілося навішувати на байк всякі там ручки, та ще й обов'язкові. Альтернативою стала поява так званого sissy bar, який одночасно слугував спинкою пасажиру і підтримував заднє крило. Багато хто використав його також як імпровізованого багажника, прив'язуючи до нього тюки з речами. Частенько при відсутності пасажира такі тюки були максимально зручними, вони утворювали комфортну спинку для райдера. Крім того, це пристосування було позитивно сприйнято владою - адже тепер пасажиру було за що триматися.

Крім того, байкери стали робити своїм апаратам загнуті вгору вихлопні труби з розтрубами у вигляді риб'ячих хвостів. Вихідний отвір в таких трубах, які називалися up-sweep fishtail pipes, виходило дуже вузьким. Загнутість вгору дозволяла без проблем закладати круті праві повороти, уникаючи чиркання трубами об асфальт, а вузький вихідний отвір багатьом хлопцям допомогло уникнути штрафів за забруднення навколишнього середовища. У ті часи перевірка на наявність глушника, зрозуміло, у всіх справжніх байкерів тоді був відсутній, проводилася нехитрим шляхом - коп засовував в трубу який-небудь довгий предмет, наприклад кийок, яка повинна була упертися (або, у випадку з крутим байкером, що не впертися) в глушник в залежності від його наявності. З появою вузьких розтрубів проводити подібну процедуру стало значно складніше.

Але самою хардкорною штукою в подібних мотоциклах можна вважати, мабуть, «зчеплення самогубці» (suicide clutch) в сукупності з jockey shift. Справа в тому, що американські виробники відрізняються неабияким консерватизмом. У той час, як в усьому світі виробники мотоциклів перейшли на ножне перемикання швидкостей і ручне зчеплення, Harley Davidson та Indian, свято зберігаючи вірність традиціям, продовжували випускати байки з ножною педаллю зчеплення і ручним перемиканням передач, рукоятка якого перебувала у Harley Davidson зліва від бензобака , а у Indian справа. Ручка перемикання була з'єднана з коробкою передач за допомогою спеціальних з'єднувальних пристосувань. Зрозуміло для спрощення конструкції і збільшення надійності на бобрі ця ручка стала кріпитися прямо на трансмісійну коробку під сидінням - це і є jockey shift :) Що стосується ножного зчеплення, то важливо відзначити, що оригінальна педаль була виконана за схемою коромисла (п'ята-носок) і не мала зворотної пружини. При натисканні носком педаль фіксувалася, щоб під час зупинки можна було опустити обидві ноги на землю. Натискання п'ятою відпускало зчеплення. Ця конструкція досить безпечна, але для гонок вона виявилася не найбільш вдалою, тому її піддали радикальній переробці. Задня частина педалі відтиналася і викидалася, потім додавалася поворотна пружина. Така конструкція робила перемикання швидкостей швидше і простіше. Ось тільки якщо забути включити нейтральну передачу і прибрати ногу з педалі на перехресті, то можна було дуже швидко відправитися на той світ. Звідси і назва suicide clutch.

Такі основні зміни, які стали вносити в мотоцикли в Каліфорнії. Те, що вийшло в результаті, стало називатися - californian bobber, каліфорнійський боббер. Цей напрям став дуже модним і під нього почали перероблятися не тільки невеликі байки, а й величезні Harley Davidson Big Twin і Indian Chief.

Однопроцентники.

Однопроцентників можна вважати дуже важливою віхою в історії чопера. Без них він був би неможливий в тому вигляді, в якому ми його знаємо зараз.
В кінці сорокових років повернулися з війни молоді хлопці виявилися вкрай розчарованими разючим невідповідністю ідеалів «Американської Мрії», за яку вони воювали і за яку поклали свої життя їх друзі.
Багато з них так до кінця життя і не змогли вписатися у суспільство. Інші ж, осідлавши мотоцикли, стали об'єднуватися з собі подібними, живучи за звичними і зрозумілими їм фронтовими принципами чоловічого братства і товариства. Стали з'являтися перші мотоциклетні клуби, які спочатку входили в AMA - American Motorcycle Association. Улюбленим сталевим конем в таких клубах став великий американський мотоцикл - Harley Davidson або Indian - перероблений в каліфорнійський боббер.

Перебуваючи в складі AMA, ці хлопці брали участь у всіх гонках, які проводилися під егідою цієї організації. Однак, беручи до уваги їх молодість і відверто бунтарські настрої, неважко уявити, скільки проблем вони доставляли «законослухняним громадянам». Під час гонок AMA в 1947-му році це вилилося в безпрецедентну ситуацію - байкери захопили і тероризували два каліфорнійських міста - Холлістер і Ріверсайд.
Протягом декількох діб життя в цих містах було паралізовано через роз'їжджаючих по всіх вулицях натовпів байкерів, які розважалися як могли, трощили все навколо і нестримно пиячили. Поліція виявилася безсила і втихомирювати байкерів довелося силами Національної Гвардії.

Після цього інциденту шерифом Ріверсайда вперше був використаний термін outlaw bikers.
Ці події, увічнені у фільмі «Дикун» в 1950-му році образ байкера зіпсували репутацію всім мотоциклістам. AMA постраждала, мабуть, більше всіх, тому що домовлятися з владою про проведення чергових гонок стало неймовірно важко. В результаті президент AMA в спробі очистити заплямовану репутацію американських мотолюбителів виступив з промовою, в якій особливо наголосив, що з усіх мотоциклістів США «злими і нехорошими» є тільки 1%, а всі інші - законослухняні порядні громадяни.Чи треба говорити, що після цієї промови outlaw-байкери з гордістю повісили собі на куртки нашивку «1%».
Після того, як однопроцентникиі порвали з AMA, вони, зрозуміло, більше не могли брати участь у проведених цією організацією гонках. І це, звичайно, відразу знайшло своє відображення в їх мотоциклах, які відтепер стали модифікуватися, виходячи з умов вулиць, а також прагнення кожного байкера самовиразитись і бути крутішими всіх. Ось тоді-то і відбулося повне перетворення каліфорнійського бобера в чопер.

Сhopper.

Відносно походження назви «чоппер» існує величезна безліч версій. Слово «chop» можна перекласти з англійської як «відколювати», «відрубувати».
Адже що таке «чоппер»? Давайте визначимося з термінологією. Спочатку чопером називався апарат, який робився шляхом видалення непотрібних (що не відносяться безпосередньо до процесу руху) деталей від серійного мотоцикла. Кому потрібно вітрове скло, переднє крило, велика фара, незграбні сигнальні вогні, захисні стійки, великі сидіння, тобо барахло? Просто викиньте все це і зробіть байк витонченіше і легше. Після всіх переробок у вас буде легка рама, з якої залишиться спиляти зайві кріплення. Потім необхідно зайнятися двигуном, в якому в результаті повинен бути заточений лютий демон швидкості. Крім цього у вас повинна залишитися гола вилка, два ліхтарі (невеликий спереду і зовсім крихітний ззаду), невелике сидіння, мінімум проводки, маленький бензобак і два колеса: заднє 16-дюймове і переднє 21-дюймове. Можете навіть видалити акумулятор і використовувати магнето, щоб ще більше зменшити масу.

Пізніше байкери стали подовжувати і нахиляти передню вилку так, що шина виявлялася далеко попереду байка. Навіщо? На це питання я не знаю однозначної відповіді. Кажуть, що так байк веде себе впевненіше на шосе, так і сидіти зручніше. Але це безперечно додає мотоциклу крутий вигляд, який також поширювався і на байкера.

Чопери довгий час були переважно мотоциклами outlaw-байкерів, тих самих однопроцентніков. Але після виходу на екрани фільму «Easy Rider» ( «Безтурботний їздець») хвиля чоперобудування заполонила всю Америку і чопери стали збирати усі, кому не лінь. Навіть ті, хто ще не знав до пуття, як поводитися з мотоциклом, створюючи в результаті досить незручні і небезпечні конструкції шляхом банального подовження вилки, але без внесення необхідних змін в конструкцію рами.

Приблизно в цей же час культура байкерів потрапила під вплив розквіту хіпі, які внесли в неї ЛСД і інші радощі життя, що відбилися в образі мотоциклів. В результаті з'явилися просто неймовірні психоделічні схеми розмальовки, що красувалася усіма мислимими і немислимими кольорами.

Крім того на вигляд тодішніх чопперов мали істотний вплив виробники хот-родів, багато з яких впритул зайнялися чоперобудуванням (деякі навіть кинули заради цього своє попереднє захоплення) і привнесли в цю область весь накопичений за роки створення крутих автомобілів досвід, що призвело до серйозного зростання технічного досконалості чоперів. Стали з'являтися турбіни і суперчарджери, закис азоту, тюнінг двигуна і трансмісії були доведені до досконалості. Циліндри розточуються і подовжувалися, що призводило до збільшення обсягу, забезпечуючи чоперу чималу потужність і часто справді неймовірний крутний момент - це вже дивлячись, що більше було потрібно власнику. Ну і як бонус стали модними схеми фарбування з язиками полум'я.

Тривали експерименти з подовженням вилок. Незабаром стало ясно що, по досягненні певної довжини, вилка забезпечує відмінну амортизацію за рахунок пружинного ефекту самих труб, що зробило непотрібною гідравліку. Вилка стала називатися «жорсткої» - rigid fork. На зміну рулям ape hangers приходять спочатку Z-образні рулі. А пізніше з'являються рулі, витягнуті назад (pull back bars), які забезпечували їздцям ще більш комфортну і горду посадку. Стало повертатися відсутніє на outlaw-чопперах переднє гальмо, заднє колесо продовжувало зростати вшир, а sissy bar іноді підносився до небес.

Поступово стали з'являтися компанії, які займалися продажем aftermarket-деталей, призначених спеціально для чоперобудування. Вони закуповували запчастини у виробників і вносили в них відповідні зміни, позбавляючи байкерів від необхідності виготовляти деталі самостійно. У підсумку цей рух розвинувся в цілу індустрію, яка тоді переживала бурхливе зростання протягом 70-х років. Можна стало навіть зібрати аналог серійного мотоцикла з нуля, скориставшись одними тільки афтермаркетовими деталями.

Занепад.

У вісімдесятих роках масове чоперобудування занепало. Послужили цьому такі причини. Тривалий час залишався осторонь від чоперства Harley Davidson все-таки випустив на ринок чопероподібні моделі мотоциклів, які вимагали мінімум переобладнань. Це принесло фірмі чималі прибутки на початку вісімдесятих. Разом з тим велика кількість байкерів пересіла на серійні моделі від HD, і не бачачила більше причин займатися кастомізацією.

Втім, усередині чоперського руху справи теж йшли не кращим чином - воно стало комерційним, отримавши при цьому сильне внутрішнє ідеологічне протиріччя. Все, що потрібно було для побудови чопера, стало можливим купити в магазині.

Але все-таки класичне чоперобудування не вмерло. Воно лише стало більш розумним, як ніби переживши період підліткового максималізму і перейшовши в етап зрілості. Байкери стали намагатися поєднати традиційні чоперні традиції з функціональністю. Вже не вважається, наприклад, крамольним мати передні дискові гальма. Труби стали більш стандартних форм і зі звичайними круглими розтрубами, використовується нормальне ножне перемикання швидкостей і мінімалістичний підхід до фарбування.

Хардкор.

Але ж хіба це погано? Культура хардкорного чоперобудування повернулася до тогож напівпідпільного існування, як в перші роки після своєї появи. У цьому немає нічого поганого - навпаки, це сприятливе середовище для створення свого неповторного байка, свого особистого втілення Духу Свободи

Фотогалерея.

Представлена добірка дозволить вам побачити яке розмаїття і індивідуальність диктує нам стиль Сhopper.