Байкери ( англ. biker , Від bike ← motorbike ← motorbicycle "Мотоцикл") - любителі і поклонники мотоциклів. На відміну від звичайних мотоциклістів, у байкерів мотоцикл є частиною способу життя. Характерним також є об'єднання з однодумцями на основі цього способу життя.
Відтак майже кожний байкер є мотоциклістом, але не кожен власник двоколісної техніки може бути віднесений до числа байкерів.


Історія виникнення байкерів.
Спочатку байкери іменувалися «ROVER», потім з'явилася назва «ROCKERS», а трохи згодом виникла вже звична назва «BIKERS».
Це було в Америці десь в 50-ті роки, після Другої світової війни. Дуже багато військових льотчиків лишилося без роботи. Спочатку вони на кукурузниках розпорошували поля, а потім, в кінці 50-х почали з'являтися компанії з великим лайнерами, які їх витіснили. Тоді вони продають свої літаки і стають байкерами: купляють мотоцикли, вдягають шкіру, їздять в шлемах пілотів. Деякі байкери займалися навіть торгівлею зброї, наркотиками.
До недавнього часу поняття "байкер" поширювалося виключно на власників чопперів і неодмінно асоціювалося з винесеним далеко вперед переднім колесом, великою кількістю хрому, шкіри, довгим волоссям і бородою мотоцикліста. Однак, з кінця 90-х років на дорогах все частіше стали з'являтися мотоцикли з високоспритний двигун і поліпшеної пластиковими обтічниками аеродинамікою - спортбайки. Протягом довгого часу спортбайкери не визнавалися "істинними" байкерами як члени байкерського співтовариства, навіть такий жест, як вітальне підняття руки при зустрічі на дорозі, на них не поширювався. Причина такої конфронтації крилася в зовнішності мотоцикла і манері їзди. Висока швидкість спортбайка і мотоцикліст в повній екіпіровці, більше схожий на космонавта в скафандрі, не в'язалися в розумінні байкерів старої формації з виглядом справжнього байкера.
Перший клуб Перший клуб, що виник в Америці наприкінці 50-х –60-х років, називався “Ангели пекла”. Там була жорстка структура, вони займалися розбійними нападами, розборками, торгівлею зброєю. Структура клубу складна: є і президент, і офіцери, є дійсні члени клубу, є початківці, так звані «проспекти», які вступають в клуб.
Деякий час байкери були розділені на кілька агресивних і ворожих угрупувань. Сьогодні діяльність байкерів носить мирний характер.
Байкери влаштовують численні мотошоу, куди запрошують музикантів та каскадерів.

Зовнішній вигляд байкерів.
Стереотипний зовнішній вигляд байкера: " косуха "( шкіряна куртка із замком навскоси) або шкіряна мотокуртка (часто поверх мотокуртка надівається джинсова або шкіряна жилетка без рукавів з "кольорами" (символікою) мотоклубу), шкіряні штани. Байкери часто відпускають довге волосся, вуса, бороди. Для захисту очей від вітру носять окуляри, нерідко ігнорують шоломи, але іноді воліють носити справжні або стилізовані каски вермахту (з рогами або без), рідше - каски німецьких солдатів Першої світової війни.

Мотоцикли байкерів.
Найбільш шанованими серед байкерів вважаються мотоцикли, зроблені своїми руками з умінням і багатою фантазією. Найчастіше вони відносяться до класу чопперів, або кастоми (зібраний вручну мотоцикл з використанням великої кількості тюнінгових запчастин), що сильно відрізняється від тих, що зійшли із заводського конвеєра і має яскраво виражену індивідуальність. Деякі клуби виставляють певні вимоги до обсягу двигуна (наприклад, не менше 750 см ) або марці мотоцикла.

Для публікації використано матеріал:
http://svitppt.com.ua/kultura/baykeri.html
http://znaimo.com.ua/Байкери